Західноукраїнські землі в зовнішній політиці Російської імперії (1900-1914 рр.)

Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2004. 158 с.
Зовнішня політика монархи Романових в цілому
і на початку XX ст. зокрема, викликала інтерес дослідників
різних історіографічних шкіл. З огляду на те, що
західноукраїнські землі в даний період опинились в центрі
зіткнення двох європейських імперій - Австро-Угорської та
Російської - інтерес до вивчення різноманітних проявів
політики останньої у цьому регіоні напередодні Першої
світової війни є досить великим. Більше того, незважаючи на
те, що в останні роки зацікавленість історією Галичини,
Буковини, Закарпаття зросла, і з'явився ряд монографій,
статей, присвячених формуванню і діяльності вітчизняних
політичних партій, громадських організацій,
москвофільському рухові, досліджень, пов'язаних з позицією
Росії щодо західноукраїнського регіону практично немає.
Актуальність роботи зумовлюється також тією обставиною,
що у даний час існують різні підходи щодо висвітлення цієї
проблеми у вітчизняній та зарубіжній історіографії з огляду
на неоднозначні тлумачення і трактування тих чи інших
процесів, прямо чи опосередковано пов'язаних з темою
дослідження.
Наукова новизна полягає в прагненні проаналізувати
на основі нових методологічних підходів наявні джерела та
історіографію з проблеми, висвітлити основні аспекти
з
зовнішньополітичного курсу Росії щодо західноукраїнських
земель на початку XX ст. Практичне значення роботи
випливає з актуальності дослідження. Зібраний у ньому
матеріал та висновки доповнюють картину минулого,
можуть бути використані для підготовки узагальнюючих
праць, науково-методичних посібників з історії міжнародних
відносин і зовнішньої політики країн Східної Європи в
цілому та України, Росії зокрема.